верхояно-чукотська складчаста область

верхояно-чукотська складчаста область
область мезозойської складчастості на стику Тихоокеанського та Арктичного геосинклінальних поясів. Включає тер. Сх. Сибіру на сх. від рр. Лена і Алдан до Корякського нагір'я і узбережжя Охотського м. Від Сибірської платформи відділена глибоким Передверхоянським крайовим прогином і системою розломів. Велика частина тер. характеризується гірським рельєфом. На заході В.-Ч.с.о. хребти Верхоянський, Сетте-Дабан, Черського, Момський, Тас-Кистабит і інш. мають субмеридіональне або півн.-зах. простягання, на півн.-сх. - Південно-Анюйський, Північно-Анюйський, Олойський, Чукотський – субширотне простягання. Центр та півн. частини тер. зайняті Індігіро-Колимською та Яно-Індігірською низовинами. У геол. плані В.-Ч.с.о. виділяється дек. різновидів структурних комплексів: архей - нижньопротерозойський метаморфічний; ріфей - нижньопалеозойський осадовий; середньокам’яновугільний - пермський, тріасовий, нижньосередньоюрський - головний геосинклінальний комплекс, власне верхоянський. Ниж. частину розрізу складають антиклінорії (Верхоянський, Чукотський, Анюйський), а верхню - синклінорії (Іньялі-Дебінський та ін.). Моласові товщі верх. юри - ниж. крейди виповнюють западини орогенного етапу - крайовий прогин, міжгірські западини, рифтові структури. У внутр. зонах поширені середні і кислі вулканічні гірські породи, з якими пов'язані родов. кам. вугілля. Кайнозойські відклади поблизу півн. узбережжя складають платформний чохол. Ґранітний магматизм пов'язаний з орогенним етапом (пізня юра - рання крейда) і з етапом формування околичного вулканіч. поясу (пізня крейда). З ними асоціюють родов. руд олова, золота, ртуті, поліметалів.

Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. . 2001.

Поможем написать курсовую

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»